Салат Нісуаз

Друкувати рецепт

1 Додати до обраних

5 від 1 голос

Салат Нісуаз

Автор: Сulinary Expert Кухня: Французька Курси: Вітамінні тарілки

Складність: Новачок Час підготовки 15 mins Час приготування 20 mins Загальний час 35 хв.

Порцій: 4

Інгредієнти

Порцій

• 200 г тунця (консервований або свіжий)
• 200 г зеленої квасолі
• 4 варених яйця
• 200 г помідорів черрі
• 100 г чорних оливок
• 200 г картоплі (вареної)
• 15 г діжонської гірчиці
• 28 г оливкової олії
• салатні листя (рукола або інший листовий салат)
• сік одного лимона
• сіль та перець за смаком

Інструкції

Приготування інгредієнтів:

1. Відваріть картоплю в мундирах до готовності, охолодіть і наріжте на середні шматочки.

2. Відваріть зелену квасолю в підсоленій воді протягом 5-7 хвилин до м'якості, а потім промийте її холодною водою.

3. Відваріть яйця, охолодіть їх і розріжте на половинки.

4. Наріжте помідори черрі на половинки.

Змішування:

1. У великій мисці змішайте листя салату, зелену квасолю, помідори черрі, оливки, картоплю та тунця, нарізаного на шматочки.

Приготування заправки:

1. У маленькій мисці змішайте діжонську гірчицю, оливкову олію, лимонний сік, сіль та перець. Добре перемішайте до однорідної консистенції.

Подача:

1. Полийте салат заправкою і акуратно перемішайте.

2. Розкладіть половинки варених яєць зверху на салат.

Прикраса:

1. За бажанням можна додати кілька додаткових інгредієнтів для прикраси, наприклад, каперси або анчоуси.

🥗 Історія створення салату Нісуаз

Походження та філософія страви

Салат Нісуаз — це більше, ніж просто страва. Це справжня кулінарна візитівка Лазурового узбережжя, уособлення сонячної Ніцци, її яскравих кольорів, ароматів і середземноморського способу життя. Його історія — це історія простоти, винахідливості й любові до свіжих продуктів, які дарує земля та море.

Назва салату походить від французького слова Niçoise — «з Ніцци». Саме там, у серці Провансу, наприкінці XIX століття і з’явився цей відомий салат. Тоді жителі портового міста жили скромно, але мали доступ до найціннішого — свіжих овочів, риби, оливкової олії та духмяних трав. Місцеві жителі прагнули їсти свіжо, легко та ситно водночас, тому салат Нісуаз став ідеальним поєднанням продуктів, що були під рукою.

Перші варіації: простота селянської кухні

Перші згадки про салат Нісуаз датуються 1880–1890 роками. Тоді страва виглядала зовсім інакше, ніж сьогодні. У класичному варіанті не було ні картоплі, ні зеленої квасолі — лише стиглі томати, чорні оливки сорту нісуаз, анчоуси та трохи оливкової олії.
Це був простий набір середземноморських інгредієнтів, що створював вибух смаку. Салат готували переважно селяни й рибалки — страва уособлювала «кухню бідняків» (cuisine pauvre), де кожен продукт використовувався з повагою.

Свіжі томати давали соковитість, анчоуси — солоність і глибину смаку, а оливки додавали характеру. Для місцевих це був легкий обід у спеку, який можна було швидко приготувати, не витрачаючи багато часу. Салат вважався живильною стравою, що давала енергію для роботи на морі та полях, одночасно зберігаючи легкість та свіжість.

Еволюція та поява нових інгредієнтів

У XX столітті рецепт почав змінюватися. До нього додали варені яйця — символ домашнього затишку та повноцінного білка, а потім і тунця, спершу консервованого, пізніше свіжого. Так салат став ситнішим і популярнішим серед туристів, які відкривали для себе кулінарні скарби Ніцци.

Згодом з’явилися й інші інгредієнти: відварна картопля, зелена квасоля, стручковий горошок і ароматні трави. Ці доповнення робили салат більш універсальним і поживним. Кожен новий елемент додавав текстури та смаку: кремові яйця доповнювали тунець, картопля робила салат більш насиченим, а зелена квасоля додавала свіжості й хрускоту.

Заправка залишалася простою — оливкова олія першого віджиму, лимонний сік або трохи оцту, іноді трохи діжонської гірчиці. Деколи додають анчоуси або каперси для смаку умамі. Легкість та простота залишалися основною філософією страви.

Кулінарні суперечки: традиція проти новаторства

Зі зростанням популярності салату почалися суперечки. Традиціоналісти з Ніцци наполягали, що справжній Нісуаз не містить варених овочів. Відомий гастроном і мер міста Жак Медесен у своїй книзі La Cuisine du Comté de Nice писав:

«У справжньому Нісуаз немає варених овочів! Тільки свіжість і смак літа».

Інші кухарі експериментували, додаючи картоплю, зелений горошок, квасолю та артишоки. Так виникли дві школи приготування: класична, автентична нісуазька, і модернізована французька, більш ситна й універсальна.

Салат Нісуаз у світовій гастрономії

У 1950–1960-х роках салат став відомим далеко за межами Франції. Його подавали у ресторанах Парижа, Лондона, Нью-Йорка, він став символом елегантності та здорового харчування. Сьогодні існують десятки варіацій: класичний з анчоусами, сучасний з обсмаженим тунцем, яйцем пашот, легкий вегетаріанський і навіть веганський.

Салат Нісуаз — це універсальна страва: його подають як основну страву або гарнір, на обід чи вечерю. Він зберіг дух свіжості, легкості й гармонії, характерний для середземноморської кухні.

Символ Середземномор’я

Попри всі зміни, головна ідея салату незмінна — він про простоту, баланс і любов до натуральних продуктів. Помідори додають соковитості, яйця — ніжності, тунець — білка, а оливки — характеру. Разом вони створюють смакову гармонію, у якій відчувається життя півдня Франції.

Салат Нісуаз — це не просто рецепт, а філософія: жити легко, насолоджуватися моментом і цінувати смак природних продуктів. У кожній тарілці — аромат розмарину, морський бриз і частинка щастя.